Представництво сторін у виконавчому провадженні та особи які не можуть бути представниками

Право на захист та законні інтереси громадян гарантоване Конституцією України. Ця форма захисту проявляється у наданні  юридичної допомоги  громадянам  і юридичним особам, у тому числі у формі представництва.  Під представництвом у виконавчому провадженні слід розуміти юридичні відносини, на підставі яких одна особа — представник  виконує відповідно до закону чи статуту або договору певні процесуальні дії в інтересах іншої.

Зазвичай сторони виконавчого провадження (боржник і стягувач) самостійно реалізують свої права, надані їм Законом України «Про виконавче провадження». Проте, деякі життєві обставини можуть чинити перешкоди для такої безпосередньої участі громадянина чи юридичної особи у виконавчому провадженні (відсутність дієздатності,  юридична необізнаність, хвороба, тощо) і викликати необхідність звернутися до інституту представництва.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає загальні правила представництва сторін у виконавчому провадженні.

Так, Закон дозволяє сторонам реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. При цьому особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник зобов’язаний вчинити певні дії особисто.

Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов’язки, пов’язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено коло осіб, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні, такими представниками не можуть бути:

-  особи, які не мають повної цивільної дієздатності;

- судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;

- інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.

Заступник начальника

Літинського районного відділу

державної виконавчої служби                                                Руслан Іванишин