Арешт майна це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою
його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна боржника
застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт із майна боржника може бути знятий на підставі статті 60 Закону
України «Про виконавче провадження» передбачає, а саме:
Особа, яка вважає,
що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися
до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього
арешту.
У
разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника
арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше
наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець
зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного
робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на
кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим
Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини
першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту,
встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з
постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому
безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
1)
отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має
спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти
заборонено законом;
2)
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного
виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна
боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення
виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на
боржника;
3)
отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за
придбане майно на електронних торгах;
4)
наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності -
суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації
арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення,
пошкодженням;
5)
відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця,
зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової
заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
7)
погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення
може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно
боржника;
8)
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи
кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про
забезпечення позову.
Старший державний
виконавець
Літинського районного
відділу
державної виконавчої
служби Сергій Гаврилю
Немає коментарів:
Дописати коментар