Щодо виконання рішень про стягнення аліментів

Умови і порядок виконання рішень та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Частиною другою статті 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документ на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Порядок стягнення аліментів визначено статтею 74 Зазначеного Закону.

Відповідно до частини десятої цієї статті Закону за   наявності   заборгованості  із  сплати  аліментів  у розмірі,  що сукупно перевищує суму відповідних платежів за  шість місяців,   державний   виконавець  звертається  до  правоохоронних органів з поданням (повідомленням)  про  притягнення  боржника  до кримінальної   відповідальності  за  злісне  ухилення  від  сплати аліментів.

При цьому пунктом 7.24 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець у порядку, визначеному розділом XIІІ цієї Інструкції, звертається до органів внутрішніх справ з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. До подання (повідомлення) державного виконавця про притягнення боржника до кримінальної відповідальності додаються копія виконавчого документа, розрахунок заборгованості, у якому зазначаються дата, з якої особа почала ухилятися від сплати аліментів, і загальна сума боргу та документи, що підтверджують ухилення від виконання зобов’язань за судовим рішенням.

Слід зазначити, що кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачена статтею 164 Кримінального кодексу України.

Частиною першою цієї статті Кодексу визначена відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

Відповідальність за ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за цей злочин визначено частиною другою статті 164 Кримінального кодексу України.

Згідно з приміткою до цієї статті Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 1 Кримінально процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінально процесуальним кодексом України.

Частиною четвертою статті 214 цього Кодексу передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов’язанні прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

При цьому, відповідно до частини першої стаття 477 цього Кодексу кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин) здійснюється у формі приватного обвинувачення, і може бути розпочато слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Отже у правоохоронних органів відсутні правові підстави розпочати кримінальне провадження за повідомленням державного виконавця про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України.

Одночасно слід зазначити, що повідомлення державного виконавця про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою зазначеної стаття Кодексу підлягає реєстрації правоохоронними органами в порядку, передбаченому статтею 214 Кримінально процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, до приведення положень частини десятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження у відповідність з Кримінально процесуальним кодексом України, державним виконавцям слід керуватися положеннями Кримінально процесуального кодексу України.

У зв’язку з цим, у разі наявності у боржника заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець направляє стягувачу копію виконавчого документа, розрахунок заборгованості із спати аліментів, документи, що підтверджують ухилення від виконання зобов’язань за судовим рішенням та роз’яснює йому право звернутися до правоохоронних органів з заявою про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченою частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України.

                                                                  Державний виконавець Оксана Живега