Згідно
статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності
обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба
сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження,
стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав
виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Рішення про
розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відстрочка –
відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається
судом.
Розстрочка – спосіб
виконання зобов’язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в
повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.
За заявою стягувача виконавець може
відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності
обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну
постанову.
За наявності обставин, що ускладнюють
виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також
виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у
випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання
судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ,
із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Зупинення
вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або
розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих
заходів щодо примусового виконання рішення.
Законом можуть встановлюватися особливості
щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Головний державний
виконаввець відділу Лариса Іванцова
