четвер, 10 грудня 2015 р.

Зняття арешту з майна боржника

Особа,  яка вважає,  що майно,  на  яке  накладено  арешт, належить  їй,  а не боржникові,  може згідно статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»,  звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно  і  про  зняття  з  нього арешту.
У  разі  прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за  постановою  державного  виконавця  не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу  (установі),  якому  була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Державний  виконавець  зобов’язаний  зняти  арешт  з  рахунку боржника  не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку  документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на  рахунку,  заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
З майна боржника  може  бути  знято  арешт  за  постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець,  якщо виявлено порушення  порядку  накладення арешту,  встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття  арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу  (установі) для зняття арешту.
У  разі  наявності письмового висновку експерта,  суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання  щодо  неможливості чи  недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його  зносу,  пошкодженням  або  в  разі  якщо витрати,   пов'язані   із  зверненням  на  таке  майно  стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з   майна  боржника  може  бути  знято  за  постановою  державного виконавця,  що  затверджується  начальником  відділу,  якому   він безпосередньо    підпорядкований.   Копії   постанови   державного виконавця про  зняття  арешту  з  майна  надсилаються  не  пізніше наступного   робочого   дня   після   її   винесення  сторонам  та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У   всіх   інших   випадках   незавершеного    виконавчого провадження  арешт  з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Зазначені у цій статті  постанови  можуть  бути  оскаржені сторонами  в  десятиденний  строк  у  порядку,  встановленому  цим Законом.


Державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                                Фігура В.М.

вівторок, 17 листопада 2015 р.

Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб

Згідно статті 55 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Державний виконавець зобов’язаний встановити, на яких підставах майно боржника знаходиться у інших осіб. Особи, які утримують майно боржника або кошти, що належать боржнику, зобов’язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться в них, та майно чи кошти які вони повинні передати боржникові.
Після  надходження  від  зазначених  осіб  відомостей  про наявність майна боржника державний виконавець описує  таке  майно, вилучає  його  і  реалізує у встановленому цим Законом порядку.  У разі якщо особа,  у якої  перебуває  майно  боржника,  перешкоджає державному  виконавцю  в  його  вилученні,  таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.
Готівкові кошти та майно,  що належать боржнику від  інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду.
На належні боржникові  у  разі  передачі  від  інших  осіб кошти,  що перебувають  на  рахунках у банках та інших фінансових установах,  стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. 
За   ухилення   від   виконання   розпоряджень державного виконавця особою,  в якої перебуває майно боржника,  на  неї може бути накладено стягнення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".


старший державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                           Гаврилюк Сергій

вівторок, 27 жовтня 2015 р.

Арешт та вилучення майна боржника

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»,  арешт   на   майно  боржника  може  накладатися  державним виконавцем шляхом:
-        винесення постанови  про  арешт  коштів  та  інших  цінностей боржника,  що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
-        винесення постанови про арешт коштів,  що перебувають у  касі боржника або надходять до неї;
-        винесення постанови  про  арешт  майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
-        проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постанова  про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження  виноситься  державним  виконавцем  не  пізніше наступного  робочого  дня після закінчення строку для самостійного виконання  рішення  (якщо  така  постанова  не  виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з  моменту отримання інформації про місцезнаходження  майна.
Постановами,  передбаченими частиною другою  цієї  статті, може  бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням  виконавчих  дій  та застосованих державним виконавцем штрафів,  на все майно боржника  або  на  окремі  предмети.  Копії постанови,  якою  накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний   виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт  коштів чи майна боржника надсилаються  не  пізніше наступного робочого дня після  її  винесення  боржнику  та  банкам  чи  іншим   фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам,  що  ведуть  Державний  реєстр  обтяжень  рухомого майна.
Постанова  державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Про проведення опису майна боржника і накладення на  нього арешту державний виконавець  складає  акт  опису та арешту майна боржника.  Під час  проведення  опису та арешту  майна  боржника державний  виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним,  а в разі  потреби  -  обмежити  права  користування  майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам,  про що зазначається  в  акті  опису  та арешту.  Вид,  обсяг  і  строк  обмеження встановлюються державним виконавцем   у   кожному   конкретному   випадку   з   урахуванням властивостей майна,  його  значення  для  власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном,  на  яке  накладено  арешт,  тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Вилучення арештованого  майна з передачею  його для реалізації здійснюється у строк, встановлений   державним виконавцем,  але не раніше ніж через п'ять днів  після накладення арешту.  Продукти та інші речі,  що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Виявлені під час опису  цінні  папери,  ювелірні  та  інші побутові  вироби із золота, срібла,  платини і металів платинової групи,  дорогоцінного каміння і  перлів,  а  також  лом  і окремі частини   таких   виробів,  на  які  накладено  арешт,  підлягають обов'язковому вилученню  і  не  пізніше  наступного  робочого  дня передаються  на  зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі.  Арешт на цінні папери  накладається  в  порядку, встановленому законодавством продепозитарну систему України.
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього  державний  виконавець  також використовує  відомості  щодо  належного боржнику майна за даними бухгалтерського  обліку.  Під  час  прийняття державним виконавцем постанови  про  арешт  майна  боржника  арешт  поширюється  на усі поточні  рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.


Заступник начальника відділу
державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                                    Іванишин Р.А.

четвер, 17 вересня 2015 р.

Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»
          Згідно статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в  боржника  коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності  майна  боржника  для  покриття  в  повному   обсязі належних  до  стягнення  сум,  а також у разі виконання рішень про стягнення  періодичних  платежів  та  стягнення  на  суму,  що  не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату,  пенсію, стипендію та інші   доходи   боржника   без  застосування  заходів  примусового звернення  стягнення  на  майно  боржника  за   письмовою   заявою стягувача.
Про   звернення  стягнення  на  заробітну  плату,  пенсію, стипендію та інші доходи боржника  державний  виконавець  виносить постанову,  яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Розмір відрахувань із заробітної плати  та  інших  доходів боржника згідно статті 70 Закону України  «Про виконавче провадження» вираховується  із  суми,  що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Обмеження  розміру   відрахувань   із   заробітної   плати встановлюється законодавством про працю.
Із   заробітної  плати  боржника  може  бути  утримано  за виконавчими   документами   до   погашення   у   повному    обсязі заборгованості:
-        у разі  стягнення  аліментів,  відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я або  смертю,  відшкодування
шкоди  у  зв'язку  із  втратою  годувальника  та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;
-        за всіма іншими видами стягнень,  якщо  інше  не  передбачено законом, - двадцять відсотків.
Загальний  розмір  усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної  плати  не  може   перевищувати   п'ятдесят   відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі  відрахування  за  кількома   виконавчими   документами.   Це обмеження  не  поширюється  на  відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником  покарання  у  виді  виправних  робіт  і стягнення  аліментів  на  неповнолітніх  дітей.  У  таких випадках розмір  відрахувань  із  заробітної  плати  не  може  перевищувати сімдесяти відсотків.
Положення   цієї   статті   застосовуються  також  у  разі звернення  стягнення  на  належні  боржникові  стипендію  та  інші доходи.
Звернення  стягнення  на пенсію здійснюється відповідно до Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування".


Старший державний виконавець
Відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                            Сергій Гаврилюк 

середа, 19 серпня 2015 р.

Контроль за законність виконавчого провадження

Згідно статті 83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль  за   своєчасністю,   правильністю   і   повнотою виконання   рішень   державним   виконавцем  здійснюють  начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник  відділу,  якому  безпосередньо  підпорядкований державний виконавець,  при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного  виконавця  під  час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону,  своєю  постановою  скасувати постанову  або  інший  процесуальний  документ  (або  їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним  виконавцем,  визнати
недійсним   складений   державним   виконавцем   акт,  зобов'язати державного   виконавця   провести   виконавчі   дії   в   порядку, встановленому цим Законом.
Начальник  відділу,  якому  безпосередньо  підпорядкований державний  виконавець,  або   державний   виконавець   з   власної ініціативи  чи  за  заявою сторони  виконавчого  провадження може виправити  допущені  у  процесуальних  документах,   винесених   у виконавчому   провадженні   державним  виконавцем,  граматичні  чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі  виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та  надає  доручення  начальнику  відділу,   якому   безпосередньо підпорядкований   державний   виконавець,   щодо  проведення  дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Постанови,  зазначені в частинах другій -  четвертій  цієї статті,  можуть  бути  оскаржені  в  десятиденний  строк  з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.
Контроль за законністю виконавчого провадження  здійснюють Міністерство   юстиції   України   через   Департамент   державної виконавчої  служби,  а  Головне  управління  юстиції  Міністерства юстиції  України в Автономній Республіці Крим,  головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.
Забороняється  втручання  інших  державних або недержавних органів  та  їх  посадових  осіб  у  виконавче  провадження,  крім випадків,  передбачених цим Законом.  Виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки  оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд  у  своєму  рішенні   зазначає   про   зупинення   виконавчого провадження.

Заступник начальника відділу
державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції        Руслан Іванишин

вівторок, 16 червня 2015 р.

Порядок виплати стягувачу стягнутих з боржника грошових сум

Для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам органи Державної виконавчої служби відкривають депозитні рахунки в органах Державної казначейської служби у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.
Списання та перерахування коштів з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі на підставі платіжних доручень.
Грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Після надходження коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби державний виконавець здійснює заходи для виплати цих коштів стягувачу в порядку, передбаченому статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження».
За письмовою заявою стягувача – фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.
Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Грошові суми, стягнуті державним виконавцем до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому Державним казначейством України.
Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону).  Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).
У разі якщо державному виконавцю відомий рахунок стягувача, на який необхідно перерахувати стягнуті з боржника кошти, або якщо відповідно до частини другої цієї статті кошти підлягають перерахуванню на адресу стягувача поштовим переказом, то сума виконавчого збору, пропорційна стягнутій сумі, перераховується після перерахування стягувачу належної йому суми. В іншому разі сума виконавчого збору, пропорційна стягнутій сумі, перераховується після надходження стягувачу повідомлення про наявність на відповідному рахунку органу державної виконавчої служби суми коштів, що підлягає виплаті стягувачу.
У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, ці суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому Державним казначейством України.


Державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції        Фігура В.М.

четвер, 21 травня 2015 р.

Звернення стягнення на заставне майно

Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. 
У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене  майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. 
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: 
     - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 
     - якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. 
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. 
Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. 
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. 
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. 
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".


Старший державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції Гаврилюк С.В.

понеділок, 27 квітня 2015 р.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових  осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Державна виконавча служба України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних  управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ,  а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби  щодо виконання рішень інших органів  (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.
Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в  порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до вимог статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»,  скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається в письмовій формі та має містити:
-        найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається.
-        повне найменування (ім`я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою та оформленою відповідно до вимог чинного законодавства.
-        реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина).
-        зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено.
-        викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
-        підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.


Заступник начальника
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                                      Іванишин Р.А.

четвер, 19 березня 2015 р.

Звернення стягнення на будинок, квартиру, та інше нерухоме майно боржника

У відповідності до п. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника є одним з основних способів примусового виконання рішень судів та інших органів. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Питання звернення стягнення на майно боржника регулюються статтею 63 Законом України "Про виконавче провадження", яка зазначає, що звернення  стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.  В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У разі звернення  стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів,  що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.
Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в   установленому законодавством  порядку.  Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі відсутності документів,  що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою  документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.


Державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                                      Фігура В.М.

вівторок, 24 лютого 2015 р.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів

З метою вдосконалення процедури реалізації арештованого державними виконавцями майна, Міністерством юстиції України запроваджено порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Ця система покликана спростити доступ громадян до участі у торгах з реалізації арештованого майна, зробити процедуру більш прозорою, та сприяти збільшенню надходження коштів до Державного бюджету України.
Робота системи електронних торгів арештованим майном (далі – СЕТАМ) та порядок реалізації передбачено Наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року.
Громадяни України, фізичні особи та юридичні особи через уповноважених представників, мають змогу прийняти участь у проведенні електронних торгів, пройшовши процедуру реєстрації на веб-сайті СЕТАМ https://torgi.minjust.gov.ua/  сплативши гарантійний внесок на рахунок організатора, який становить 5% від стартової ціни лоту, та подавши відповідну заявку на участь в електронних торгах згідно встановленої форми, яка розміщена на веб-сайті.
Слід зауважити, що для участі у проведенні електронних торгів з реалізації арештованого майна, вартість якого становить від 100 000 грн. і більше, учаснику торгів необхідно мати власний електронний цифровий підпис (ЕЦП), який видається спеціалізованими акредитованими центрами сертифікації ключів. Перелік таких центрів, їх адреси та засоби зв’язку з ними розміщено у розділі «ЕЦП» веб-сайту СЕТАМ.
Підсистема інформаційних повідомлень про публічні торги з реалізації арештованого (та конфіскованого) майна надає можливості користувачам отримувати деталізовану інформацію про умови торгів, лоти та майно, що виставлені на торги та результати проведених торгів.
Система надає неавторизованому користувачу наступні можливості:
- на головній сторінці сайту ознайомитись з останніми (новими) повідомленнями про прилюдні торги, з повідомленнями про результати проведення прилюдних торгів та з повідомленнями про майно для безоплатної передачі.
- отримати та переглянути повний перелік повідомлень про торги, повідомлень про результати торгів та повідомлень про майно для безоплатної передачі.
- виконати пошук інформаційних повідомлень за різноманітними критеріями пошуку.
- переглянути будь-яке зі знайдених інформаційних повідомлень про торги, про результати торгів або про майно для безоплатної передачі, у тому числі отримати повну інформацію про умови участі в торгах, про майно, що реалізується тощо.
Інформаційне повідомлення про торги містить відомості про спеціалізовану організацію – організатора прилюдних торгів, дату та місце проведення торгів, умови участі в торгах, відомості про лоти, що реалізуються, а також іншу інформацію, корисну та необхідну для потенційних учасників торгів.
Інформаційне повідомлення про результати торгів містить відомості про спеціалізовану організацію – організатора прилюдних торгів, дату та місце проведення торгів, відомості про лоти, що реалізуються, а також результати проведення прилюдних торгів та результати продажу кожного з лотів.
Інформаційне повідомлення про майно містить відомості про орган ДВС – службу, яка розміщує повідомлення про безоплатну передачу майна; дату та час розміщення повідомлення; перелік майна для безоплатної передачі; дані про завершення прийому звернень.
Інформація про лот, виставлений на продаж на торгах, містить детальні відомості про об’єкт або групу об’єктів арештованого державними виконавцями майна, що входять до лоту, у тому числі стартову ціну лоту, дату та місце ознайомлення з майном, а також іншу важливу інформацію про лот.
Інформація про лот, що входить до інформаційного повідомлення про результати торгів, також містить відомості про результат продажу даного лоту: ціну продажу лоту, переможця торгів тощо.
Система надає можливість користувачу веб-ресурсу отримати інформацію про дату та час публікації, зміни або видалення інформаційного повідомлення, а також відомості про дату та час публікації, зміни, зняття з торгів або видалення кожного лоту.



Старший державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції                       Сергій Гаврилюк

вівторок, 27 січня 2015 р.

Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження

Згідно з Наказом Міністерства юстиції України, Інструкцію з організації примусового виконання рішень доповнено розділом - XIV «Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження».
Відповідно до зазначених змін, втрачене виконавче провадження або його матеріали, а також знищене виконавче провадження знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду підлягають відновленню за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи державного виконавця.
У заяві сторони виконавчого провадження повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження, поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.
До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть додаватися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.
У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою державного виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.
Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заступник начальника відділу
державної виконавчої служби
Літинського районного управління юстиції          Іванишин Р.А.