Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

        Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення здійснюються відповідно до статті 76 Закону України «Про виконавче провадження».

Після  відкриття  виконавчого  провадження  за  виконавчим документом,   що   зобов'язує   боржника  вчинити  певні  дії  або утриматися  від  їх  вчинення,  державний   виконавець   перевіряє виконання   рішення   не  пізніше  ніж  на  наступний  день  після закінчення строку,  встановленого частиною другою статті 25  цього Закону  для самостійного виконання рішення.  Якщо рішення підлягає негайному  виконанню,  його  виконання  перевіряється  не  пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У  разі  невиконання  зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає  на  боржника  штраф  відповідно  до статті  89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено  без участі   боржника,   державний  виконавець  організовує  виконання відповідно  до  повноважень,  наданих  йому  законом,  та  вносить подання  (повідомлення)  правоохоронним  органам  для  притягнення боржника до відповідальності  згідно  із  законом.  При  цьому  на боржника  повторно  накладається  штраф  у порядку,  встановленому статтею 89 цього Закону.

У  разі  якщо  виконати  рішення   без   участі   боржника неможливо,   державний   виконавець  накладає  на  боржника  штраф відповідно  до  статті  89  цього  Закону   та   вносить   подання (повідомлення)  правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом,  після чого виносить постанову про   закінчення   виконавчого   провадження,  яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець,  і  повертає  виконавчий  документ  до  суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Державний  виконавець  під  час  виконання   рішення   про заборону  вчиняти  певні дії або про утримання від вчинення певних дій  доводить  до  відома  боржника  резолютивну  частину   такого рішення,  про  що  складає  відповідний акт.  Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Заступник начальника

відділу державної виконавчої служби

Літинського районного управління юстиції Іванишин Р.А.

Порядок стягнення аліментів

         Порядок стягнення аліментів визначений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", та Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

         Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.

         Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

         Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику:

-         у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання;

-         за заявою сторін виконавчого провадження;

-         у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника;

-         у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

-         за власною ініціативою;

-         в інших передбачених законом випадках.

Якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Якщо розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці зі сплати аліментів, державний виконавець перевіряє майновий стан боржника з одночасним накладенням арешту на майно боржника та за наявності підстав вручає (направляє) боржнику письмове попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

У разі виїзду особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, на постійне місце проживання до іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів за рішенням суду проводиться на день виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття.

         З осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.

         У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, а також його місце роботи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про стягнення аліментів згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час провадиться в межах трирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно від установленого трирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Якщо з боржника слід стягувати аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, то державний виконавець у постанові зазначає про стягнення 50 % із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

У випадку якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно, квитанції (або їх завірені копії) про перерахунок аліментів долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості із сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

         За наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.

Головний державний виконавець Сергій Дзюбенко

Виконання рішення про поновлення на роботі

Виконання рішення про поновлення на роботі здійснюється відповідно до статті 76 Закону України "Про виконавче провадження".

       Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Оксана Гуренко

Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»

      Згідно статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в  боржника  коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності  майна  боржника  для  покриття  в  повному   обсязі належних  до  стягнення  сум,  а також у разі виконання рішень про стягнення  періодичних  платежів  та  стягнення  на  суму,  що  не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату,  пенсію, стипендію та інші   доходи   боржника   без  застосування  заходів  примусового звернення  стягнення  на  майно  боржника  за   письмовою   заявою стягувача.

Про   звернення  стягнення  на  заробітну  плату,  пенсію, стипендію та інші доходи боржника  державний  виконавець  виносить постанову,  яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Розмір відрахувань із заробітної плати  та  інших  доходів боржника згідно статті 70 Закону України  «Про виконавче провадження» вираховується  із  суми,  що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Обмеження  розміру   відрахувань   із   заробітної   плати встановлюється законодавством про працю.

Із   заробітної  плати  боржника  може  бути  утримано  за виконавчими   документами   до   погашення   у   повному    обсязі заборгованості:

-         у разі  стягнення  аліментів,  відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я або  смертю,  відшкодування

шкоди  у  зв'язку  із  втратою  годувальника  та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;

-         за всіма іншими видами стягнень,  якщо  інше  не  передбачено законом, - двадцять відсотків.

Загальний  розмір  усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної  плати  не  може   перевищувати   п'ятдесят   відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі  відрахування  за  кількома   виконавчими   документами.   Це обмеження  не  поширюється  на  відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником  покарання  у  виді  виправних  робіт  і стягнення  аліментів  на  неповнолітніх  дітей.  У  таких випадках розмір  відрахувань  із  заробітної  плати  не  може  перевищувати сімдесяти відсотків.

Положення   цієї   статті   застосовуються  також  у  разі звернення  стягнення  на  належні  боржникові  стипендію  та  інші доходи.

Звернення  стягнення  на пенсію здійснюється відповідно до Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування".

Державний виконавець

відділу державної виконавчої служби 

Літинського районного управління юстиції                              Фігура В.М.

Звернення стягнення на кошти боржника юридичної особи

Звернення стягнення на кошти боржника юридичної особи здійснюється відповідно до статті 65  Закону України «Про виконавче провадження»

         Готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах  або  інших  сховищах  боржника - юридичної особи,  підлягає невідкладному  вилученню   після   її   виявлення   та   складання відповідного  акта  державним  виконавцем.  Копія  акта вручається представнику боржника - юридичної особи.

Вилучена  готівка  зараховується  на  відповідний  рахунок органу  державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної  особи,  що  перебувають  у  банках або інших фінансових установах,  у порядку,  встановленому цим Законом.  Інформацію про наявні  у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах,  інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях,  які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець  може  звернути  стягнення  на  кошти боржника  -  юридичної особи,  що знаходяться на його рахунках,  а також на рахунках,  відкритих боржником - юридичною  особою  через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не  підлягають  стягненню  в  порядку,  встановленому цим Законом:

         - кошти,  що  перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації   (оператора)   відповідно   до  Закону  України  "Про впорядкування   питань,   пов’язаних   із   забезпеченням  ядерної безпеки";

             - суми  авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств  суднобудівної  промисловості  (клас  30.11 група 30.1 розділ  30,  клас  33.15  група  33.1  розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) ( vb457609-10 ), отримані від замовників морських, річкових суден, інших  плавучих  засобів  та  суднової техніки, суднових двигунів, суднових   приладів   і  оснащення  або  від  замовників  ремонту, модернізації  морських,  річкових суден, інших плавучих засобів та суднової   техніки,   суднових   двигунів,   суднових  приладів  і оснащення,  а  також  кошти  у  вигляді  кредитів,  які  зазначені підприємства  спрямовують  на фінансування будівництва або ремонту морських,  річкових  суден,  а  також  на  виготовлення або ремонт суднової   техніки,   суднових   двигунів,   суднових  приладів  і оснащення,   що   перебувають   на   окремих  рахунках  зазначених підприємств.{  Частина п'ята статті 65 в редакції Закону N 5209-VI ( 5209-17 ) від 06.09.2012 - діє до 1 січня 2023 року }

У  разі  якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника -юридичної особи у банках чи  інших  фінансових установах  боржник  умисно  не  виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи  інших  фінансових  установах,  державний виконавець  надсилає  відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється також за правилами цієї глави.

Заступник начальника відділу

державної виконавчої служби

Літинського районного управління юстиції                       Іванишин Р.А.

Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи

Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Сергій Гаврилюк

Реалізація майна на яке звернуто стягнення

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон).

Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 Закону.

Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 Закону.

У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

Витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Валерій Фігура

Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі

У разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон), вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, державний виконавець повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.

Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений державним виконавцем строк за участю стягувача та боржника.

У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, якщо рішення не буде виконано боржником самостійно, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин.

Якщо боржник не виконав рішення самостійно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та акт передачі їх стягувачу. Ці акти складаються у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під розписку на першому примірнику акта.

В актах вилучення та передачі зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові державного виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акти підписуються державним виконавцем та сторонами виконавчого провадження. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в актах.

У разі усної відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника, під час виконання рішення про передачу їх стягувачу державний виконавець у присутності понятих про цей факт зазначає в актах та повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону.

У разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Якщо під час виконання рішення про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виявлено лише частину таких предметів, державний виконавець здійснює їх передачу в установленому порядку, про що робить відмітку у виконавчому документі.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Сергій Гаврилюк

Зняття арешту з майна боржника

         Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

         У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

         З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

         У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. 

Державний виконавець Валерій Фігура

Визначення вартості, оцінка майна боржника

 

         Згідно статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

         У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

 

 

Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції   Руслан Іванишин

Арешт та вилучення майна боржника

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов’язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області Руслан Іванишин